Які підсумки основних турнірних виступів провідних гросмейстерів світу (особливо — українських!) упродовж двох перших місяців цього року?

Вагомою інформаційною подією щодо цієї теми є оприлюднений 1 березня ц.р. свіжий рейтинг-лист «Топ-100» ФІДЕ.

До уваги читачів — дані про еліту цього списку.

У другій колонці в дужках — місце шахіста в попередньому «Топ-100» ФІДЕ на 01.01.2011 р. У колонці в дужках після рейтингу підраховано, як він змінився порівняно з попереднім списком. В останній колонці — рік народження шахіста.

«Топ-100» ФІДЕ: 25 лідерів

1 (2) Ананд (Індія) - 2817(+7)1969
2 (1) Карлсен (Норвегія) - 2815(+1)1990
3 (3) Аронян (Вірменія) - 2808(+3)1982
4 (4) Крамник (Росія) - 2785(+1)1975
5 (9) ІВАНЧУК (УКРАЇНА) - 2779(+15)1969
6 (5) Карякін (Росія) - 2776(0)1990
7 (6) Топалов (Болгарія) - 2775(0)1975
8 (10) Накамура (США) - 2774(+23)1987
9 (8) Мамедьяров (Азербайджан) - 2772(0)1985
10 (7) Грищук (Росія) - 2747(-26)1983
11 (13) Гашимов (Азербайджан) - 2746(+10)1986
12 (12) Раджабов (Азербайджан) - 2744(0)1987
13 (11) ПОНОМАРЬОВ (УКРАЇНА) - 2743(-1)1983
14 (14) Ван Юе (Китай) - 2734(0)1987
15 (19) Камський (США) - 2733(+3)1974
16 (16) Гельфанд (Ізраїль) - 2733(0)1968
17 (18) Свідлер (Росія) - 2730(0)1976
18 (15) Непомнящий (Росія) - 2729(-4)1990
19 (31) Ваш’є-Ляграв (Франція) - 2728(+13)1990
20 (17) Ван Хао (Китай) - 2728(-3)1989
21 (21) ЕЛЬЯНОВ (УКРАЇНА) - 2724(0)1983
22 (34) Навара (Чехія) - 2722 (+14)1985
23 (33) Вітюгов (Росія) - 2720(+11)1987
24 (27) Алмаші (Угорщина) - 2719(0)1976
25 (22) Бакро (Франція) - 2718(0)1983

Інші українці в «Топ-100» ФІДЕ
34 (38) Єфименко (Мукачеве) -2708(+7)1985
47 (66) Арещенко (Луганськ) - 2687 (+16)1986
62 (58) Волокитін (Львів) - 2677(-1)1986
70 (70) Мойсеєнко (Харків) - 2673(+3)1980
73 (69) Мірошниченко (Донецьк) - 2670(0)1978
85 (99) Федорчук (Вінниця) - 2662(+12)1981
99 (68) Коробов (Харків) - 2647(-23)1985

Сенсація і сюрприз

«Штовханина» в чільному квартеті рейтинг-листа ФІДЕ дедалі гострішає, продовжуючи ще більше дивувати. Особливо — результати січневого супертурніру «А» в голландському Вейк-ан-Зеє, де взяли участь четверо рейтинг-лідерів світу, але всіх їх (сенсація!) упевнено і переконливо випередив 23-річний «американо-японець» Гікару Накамура. З іншого боку — сюрприз: перший приз плюс солідний додаток у рейтингу (аж плюс 23) подарували йому сходження в еліті лише з десятої позиції на восьму. А чільний квартет зберігся!

Усі четверо навіть підвищили свої рейтинги. Щоправда, по-різному. Ананд зумів повернутися в рейтинг-лідери, витіснивши Карлсена на друге місце. Але відстань між ними в цифрах — мізерна: якісь два пункти. Не формально, а фактично рейтинг-лідерів у світі двоє. Хіба не так?

Кроки вперед!

Усю ж іншу еліту очолив Василь Іванчук завдяки блискучому першому призу в Гібралтарі: в десяти партіях, нагадуємо, — вісім перемог і дві нічиї! До Крамника, котрий міцно поки що тримається на четвертій позиції, Іванчуку не так далеко — лише шість пунктів. Отже, львів’янин стабільно повертається в світову супереліту.

Ані кроку назад!

А як інші українські гросмейстери, що входять до свіжого «Топ-100» ФІДЕ?

27-річний Руслан Пономарьов за ці два місяці зіграв лише у Вейк-ан-Зеє в турнірі «А», де показав середній результат — 6,5 очка в 13 партіях, розділивши 7-8 місця. Тож і рейтинг його майже не змінився. Поки що киянин стабільно тримається в діапазоні 10-15 місць у світі. Теж почесно!

Його ровесник Павло Ельянов після високого стрибка торік аж у чільну шістку відтак зазнав спаду, але набирається снаги для нового наступу. Впродовж цих двох місяців у рейтингових турнірах не ви-ступав.

А от 25-річний Захар Єфименко поступово йде вперед. У Вейк-ан-Зеє в турнірі «В» фінішував третім, що й підвищило його рейтинг, і позицію в «Топ-100». На жаль, відстав лише на 0,5 очка від пере-можців, якими стали британець Люк Макшейн і чех Давид Навара (хоча розгромив їх обох!), тож не отримав путівки в турнір «А»-2012. Поки що закарпатець закріплюється в суперелітному «рейтинг-клубі 2700», де став уже четвертим українцем. Усі вони, нагадую, олімпійські чемпіони-2010. Трьом з них, як бачимо, ще немає й тридцяти років — у них усе ще попереду!

Стабільно наближається до висот і 24-річний луганчанин Олександр Арещенко. Він розпочав цей рік з успіху в «9th Delhi International Open Chess Tournament», що проходив у столиці Індії (407 учасників з 18 країн, швейцарська система, 11 турів). Перед останнім туром він і 20-річний донеччанин Юрій Кузубов були одноосібними лідерами а в заключному двобої швидко «розписали» між собою нічию, тож і їх наздогнали троє інших. За додатковими показниками переможцем турніру став Арещенко, другим призером — індієць Негі, а «бронзовим» — також наш Кузубов. Успішні результати показали і молоді львівські гросмейстери: 25-річний Михайло Олексієнко, 17-річний (!) Ярослав Жеребух і 20-річний Мартин Кравців. Гряде нова хвиля молодих українських та-лантів!

24-річний львів’янин, олімпійський чемпіон-2004 Андрій Волокитін у лютому був учасником традиційного московського фестивалю «Аерофлот-опен» (який вважають найсильнішим опен-турніром року). Вдруге поспіль перший приз і путівку на «супер» у Дортмунді здобув 19-річний, в’єтнамець Ле Кванг Льєм, який швидко прогресує! А Волокитін, набравши на очко менше (5,5 з дев’яти), майже зберіг свій рейтинг.

З інших наших земляків, що входять у «Топ-100», найбільше порадував 29-річний Сергій Федорчук. У цілому ж дебютна стадія цього шахового року для українців була надійною та багатообіцяючою.

«Золотий капітан»

Одним з найуспішніших гарантів стабільності досягнень наших провідних гросмейстерів є черговий ювіляр березня, якому завтра минають перші 60, є Леонід Володимирович Тимошенко (родом з Дніпропетровська) — віце-президент Федерації шахів України. У нього — ще дві вагомі посади. Громадська — голова спортивно-технічної комісії ФШУ. Штатна — тренер з неолімпійських видів спорту (нині — в структурі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту).

Досі це була в нього посада провідного тренера збірних команд України з шахів. Ті, хто до нього працювали на аналогічних посадах в аналогічних структурах, не втримувалися надовго. Надто вже був важкий тягар організаційно-технічних і всіляких інших необхідних службових і керівних обов’язків... Леонід Володимирович, випускник Київського держінституту фізкультури і спорту (1972), у цьому амплуа — непереборний рекордсмен: понад чверть століття! Чому? Бо як ніхто з них усіх — успішний!

Готував усі умови для підготовки та виступів збірних України на го-ловних всесвітніх і європейських аренах — як до їхніх від’їздів на ці турніри, так і під час тих змагань, де виконував функції під гордою назвою — «капітан команди». Тож зробив вагомий внесок і в усі три олімпійські тріумфи наших чоловічої та жіночої збірних. А також — у перемогу чоловічої збірної України на командному чемпіонаті світу-2001, у срібні та бронзові успіхи наших шахістів і шахісток в інших світових і європейських командних чемпіонатах. Він вніс вагомий внесок у розвиток шахів в Україні, організацію та підготовку спортсменів високого класу і резерви (за його участю підготовлено 25 майстрів спорту міжнародного класу, вісім заслужених майстрів спорту. Він — заслужений працівник фізичної культури і спорту України (2002). Має орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2004).

Заслужений діяч фізкультури і спорту України. Заслужений тренер України... Нових стабільних успіхів Вам, Леоніде Володимировичу!

(Далі буде)